Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Медреформа в дії. Як Дмитрівська ОТГ купила собі лікаря, як клуби купують футболістів

Опубліковано

Футбольні клуби купують спортсменів, а Дмитрівська ОТГ… лікаря. У місцевій амбулаторії була величезна проблема з кадрами, адже молоді спеціалісти не хотіли працювати в селі. І на всю громаду був один лікар поважного віку, якому несила обслуговувати величезну кількість пацієнтів. Лікарку Юлію Ягодінову директор знайшов у Фейсбуці і за рік вмовлянь жінка погодилась на пропозицію. І не пошкодувала, адже громада була готова платити лікарю подвійну зарплату, забезпечити житлом та всіма необхідними умовами. Сьогодні Юлія успішно працює у Дмитрівській амбулаторії та за кілька місяців підписала декларації вже з 700 пацієнтами!

Юлія Ягодінова

Юлія Ягодінова

Лікар-терапевт

Навчалась в Українській медичній стоматологічній академії м. Полтава. Після закінчення університету проходила інтернатуру в лікарні в м. Кривий Ріг. Далі працювати не стала, адже одразу після інтернатури пішла у декретну відпустку. З 1 квітня 2020 року працює терапевтом у Дмитрівській амбулаторії (Кіровоградська область).

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 

Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Лікаря в амбулаторію знайшли у…. Фейсбуці

Більшість моїх колег не хочуть працювати в селі, адже вважають, що тут немає ніякого кар’єрного зросту. Така проблема була у Дмитрівській амбулаторії, яка входить до складу КНП (комунальне некомерційне підприємство, – авт.) “Знам’янський районний центр первинної медико-санітарної допомоги”. Медична сфера була величезною проблемою для громади. Я знаю, що раніше в амбулаторії працювало два лікарі, але одна передчасно пішла з життя. Відтоді залишився один лікар поважного віку, але йому було просто несила обслуговувати величезну кількість пацієнтів.

“Ми почали шукати лікаря всіма можливими способами: давали оголошення на сайтах, писали у спеціалізовані групи, запрошували телебачення. Все марно. З місцевою владою підписали соціальні гарантії, які пропонували лікарю. Мова йшла про забезпечення житлом, оплату комунальних послуг і т.д. Крім того, лікарю пропонували гідну зарплатню”

Руслан Пушкаренко

Руслан Пушкаренко

директор КНП “Знам’янський районний центр первинної медико-санітарної допомоги”

Саме Руслан Володимирович і знайшов мене в Фейсбуці. В моєму профілі було зазначено, що я закінчила медичну академію. Але лікарем я не працювала, бо відразу після інтернатури пішла у декретну відпустку і щоб не сидіти без роботи, то займалась випічкою на замовлення.

Читайте також: Медреформа на Львівщині. Як із сільського сараю зробити сучасну амбулаторію

“Я зв’язався з Юлією і уточнив, що справді вона є лікарем, пройшла інтернатуру і навіть була у мене на практиці, коли я працював у міській лікарні. Вона одразу відмовилась, адже не могла залишити маленьку донечку саму вдома. Я не здавався і телефонував їй кожного місяця. І лише через рік Юлія погодилась! Але була головна умова — влаштувати доньку до Дмитрівського дитячого садочку. Громада пішла на зустріч і ми виконали цю умову”

Руслан Пушкаренко

Руслан Пушкаренко

директор КНП “Знам’янський районний центр первинної медико-санітарної допомоги”

Пропонували житло і зарплату 15 000

Чомусь є хибне уявлення, що сільські лікарні – це стара техніка та приміщення без ремонту. Але це точно не про Дмитрівську амбулаторію. Ще у 2017 році тут зробили капітальний ремонт, закупили всю необхідну оргтехніку та меблі. На це громада виділила близько півмільйона гривень. Тобто амбулаторія у Дмитрівці є сучасною, але працював тут лише один лікар на 7000 населення. Уявіть як людині похилого віку було то тяжко. Ніхто з молодих не хотів працювати в селі, тому запрошували і більш старших лікарів з районної лікарні. І їм доводилось їздити з району за півставки, а старшим людям то дуже тяжко. Подвоєну зарплату амбулаторія готова була платити лише тому лікарю, який прийде в штат. І ніхто з цих фахівців старшого віку не наважився кинути своє місце роботи і житло.

Читайте також: Школа пацієнтів, QR-коди і електронні картки. Чому сімейним лікарям потрібно брати приклад з Вознесенська

От і мені запропонували подвійний оклад, який складав понад 7 тис. гривень. Крім цього, обіцяли заплатити 20 тис. “підйомних”. Все це кошти громади. Громада була готова придбати лікарю квартиру чи будинок, якщо той підпише договір про співпрацю на 10 років. І комунальні послуги оплачувати пропонували і забезпечувати транспортом. Все, що говорили – правда.

Я відмовилась від житла, бо вже мала будинок у сусідньому селищі Знам’янка, що за 15 км від Дмитрівки. У мене було лише дві умови: влаштувати дитину в дитячий садок та організувати транспорт, який би доставляв мене на роботу. Бо з дитиною їздити на автобусі щодня важко. Громада та керівництво погодилось на все це. З 1 квітня цього року я вийшла на роботу.

Тепер в амбулаторії немає 2-годинних черг

У амбулаторії я працюю лікарем-терапевтом, тобто обслуговую тільки доросле населення. Сьогодні в мене є 700 підписаних декларацій з пацієнтами. От спочатку людей мало було, бо знаєте як воно, поки не заболить — ніхто не прийде. Зараз вже активніше звертаються, бо всі направлення даються тільки через сімейного лікаря.

Як змінилась амбулаторія? Я знаю, що раніше були просто величезні черги, бо сидів один лікар, а пацієнтів багато. Люди могли очікувати свого прийому і дві години, і більше. А зараз пацієнти розраховують свій час, мають змогу записатись на прийом. А ще, лікар має право підписати тільки 2000 декларацій, а населення – 7000. Тобто багато людей були не задекларовані. А зараз, у зв’язку з реформою, всіх людей, які не задекларовані, вузькі спеціалісти можуть не приймати.

“Звичайно, робота амбулаторії з приходом Юлії значно покращилась. Вона активно приймає людей, підписує декларації і минулого місяця я призначив її виконуючою обов’язки завідувача амбулаторії. Про її роботу лише позитивні відгуки у пацієнтів і колег, тому я задоволений”.

Руслан Пушкаренко

Руслан Пушкаренко

директор КНП “Знам’янський районний центр первинної медико-санітарної допомоги”

Та й мені комфортно тут працювати. Амбулаторія забезпечена всім необхідним обладнанням, згідно з табелем оснащення НСЗУ. Тут є два аналізатори, електрокардіограф, УЗД-апарат, але для роботи на ньому потрібно пройти відповідне навчання. Саме цим я і планую зайнятись найближчим часом.

“Минулого року ми виграли конкурсний відбір у регіоні і отримали 6 автомобілів. І ще в нас було збудовано торік дві амбулаторії за програмою президента”.

Руслан Пушкаренко

Руслан Пушкаренко

директор КНП “Знам’янський районний центр первинної медико-санітарної допомоги”

Взяла під опіку Будинок ветеранів

Я повністю супроводжую свого пацієнта, що стосується первинної ланки. Часто доводиться їздити додому до пацієнтів, бо вони не можуть прийти через невідкладний стан. Є певні години викликів додому.

Читайте також: “Пішла з медицини через низьку зарплату, але повернулась”. Як працює медреформа на Вінниччині

Крім того, я повністю взяла під опіку стаціонар для самотніх людей, у якому мешкають близько 30 жителів. Керівництво цього Будинку ветеранів запропонувало, щоб я задекларувала людей похилого віку і я не відмовилась, а підтримала цю ініціативу. Там живуть люди, за якими можуть доглянути хіба що працівники, тому дуже хотілось їм допомогти. Тепер я кожного місяця йду до них на плановий прийом. Навіть під час карантину з більшістю пацієнтів спілкувалась онлайн, а до них їздила особисто з дотриманням всіх засобів безпеки.

Телемедицина і складнощі роботи

У Дмитрівській амбулаторії налагоджена навіть телемедицина і ми можемо, за потреби, проконсультуватись з вузькими спеціалістами з лікарень Знам’янки та Кропивницького. Але я не дуже часто користуюсь цим, бо кардіограму можу прочитати і сама, а відповідь від лікарів доводиться довго чекати, адже у них і так дуже багато пацієнтів. 

Але є й інші проблеми з лікарями вузьких спеціальностей. Наприклад, вони не завжди готові приймати пацієнта, якого ми направляємо, бо не хочуть брати відповідальність на себе. Особливо це стосується людей похилого віку, які нікому не потрібні, тому ми їх лікуємо самі.

А от з пацієнтами комунікацію налагодили. Під час карантину з більшістю спілкувались телефоном чи онлайн. Але були випадки, коли люди з гострими станами могли приходити під амбулаторію, а ми не мали права їх пускати. А їм потрібно швидку викликати, а не в амбулаторію йти. Та люди боялись викликати лікарів, бо вважали, що кожна їх скарга — коронавірус. І приходили під амбулаторію, кричали, що ми їх не приймаємо. Це все на нервах було, адже люди піддавалися загальній паніці. Та загалом, спілкування з пацієнтами проходить на позитивній ноті. Ми намагаємось завжди йти їм на зустріч та допомагати.

Матеріал створено в рамках проєкту «Медична реформа: успішні кейси спростовують міфи», який впроваджується #ШоТам за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

Суспільство

Це українські страви, про які ви навряд щось чули: давні рецепти кулінарної спадщини

Опубліковано

Українська кухня – невичерпне джерело кулінарних шедеврів та культурної спадщини. Її страви втілюють в собі багатовікову історію, національну самобутність і глибокі традиції.

Однак, під час тотальної русифікації та політичних турбулентностей, частина цінних страв була забута, а інші недоліком російської агітації надані чужеземними етикетками. Спроби прикріпити наші кулінарні шедеври до інших культур – це навіть не лише зазіхання на смакові перлини, але й спроба замарнути нашу ідентичність. Втрачені страви – це не просто рецепти, це кусочки нашої історії та культурного надбання, які ми повинні відновити та передати майбутнім поколінням.

Редакція ШоТам розповідає про пʼять цікавих страв української кухні.

Душенина

Душенину традиційно готували зі свинини, обвалюючи її в борошні й поєднуючи з овочами та прянощами в горщику. Потім горщик ставили в піч, де м’ясо з овочами повільно тушкувалося кілька годин, або, як казали раніше, “душилося”. Цю страву подавали з вареною картоплею або кашею, щедро поливаючи підливою.

Зараз приготувати душенину в печі може бути складно, але духовка є чудовою альтернативою, а замість глиняного горщика можна використовувати будь-яку жаростійку форму. На Заході схожу страву називають касероль, що походить від посуду, в якому готують м’ясо з овочами. Особливість цієї страви в тому, що для неї можна використовувати будь-яке м’ясо — свинину, яловичину, баранину або курятину.

Репепт:    

  • м’ясо – 500 г;
  • велика морква – 1 шт;
  • картопля – 4–5 шт;
  • борошно – 2 ст. л;
  • сіль, перець – до смаку;
  • вода або томатний сік.

М’ясо промиваємо, підсушуємо паперовими рушниками та нарізаємо великими кубиками. Обвалюємо у борошні з усіх боків.

Моркву та картоплю миємо, чистимо та нарізаємо довільними шматками. Складаємо овочі разом із м’ясом у змащену олією жаростійку форму. Додаємо сіль і перець, заливаємо водою або томатним соком так, щоб рідина покривала інгредієнти на один палець.

Накриваємо кришкою або фольгою і ставимо в розігріту до 200 градусів духовку. Одразу знижуємо температуру до 100 градусів і залишаємо тушкуватися на дві-три години. М’ясо має стати м’яким і легко розпадатися на волокна.

Гляґи

Хляки, ґляґи, флячки або ж рубці — традиційна страва, що готується з частини коров’ячого шлунка. Хляками називають найбільшу частину шлунку жуйних тварин. Після ретельного миття та очищення, хляки дрібно нарізають і довго варять зі спеціями. Готову страву щедро приправляють перцем і часником, а також заправляють відвареним пшоном або підбивають борошном. На Полтавщині до флячок зазвичай додають галушки. Крім того, хляки часто подають як рідку страву разом із бульйоном, у якому вони варилися.

Рецепт:

  • Рубець — 1 кг;
  • Молоко — 500 мл;
  • М’ясний бульйон — 3 л;
  • Селера — 100 г;
  • Ріпчаста цибуля — 2 шт.;
  • Морква — 1–2 шт.;
  • Томати у власному соку — 1 склянка;
  • Макарони — 3 жмені;
  • Часник — на смак;
  • Сіль, перець — на смак;
  • Сметана — 2 ст. л.;
  • Олія — для смаження;
  • Лавровий лист — 1 шт.;
  1. Підготовка рубця:
    • Наріжте рубець смужками і складіть у контейнер, заливши молоком. Залиште в холодильнику на ніч (12 годин).
    • Відцідіть рубець і добре промийте холодною водою, змиваючи молоко.
  2. Відварювання рубця:
    • У великій каструлі доведіть до кипіння підсолену воду. Опустіть нарізаний рубець і варіть 5 хвилин. Злийте воду, промийте рубець і каструлю.
    • Знову наповніть каструлю водою, доведіть до кипіння і трохи підсоліть. Опустіть рубець і знову варіть 5 хвилин. Злийте воду і промийте рубець.
  3. Приготування бульйону:
    • У іншій каструлі доведіть до кипіння бульйон. Додайте рубець, зменшіть вогонь до мінімуму і варіть 2–3 години, доки він не стане м’яким і легко проколюватиметься виделкою.
  4. Приготування овочів:
    • Почистіть і дрібно наріжте моркву, цибулю та селеру. Смажте овочі в невеликій кількості олії до м’якості.
    • Додайте томати у власному соку, сіль і перець. Перемішайте, накрийте кришкою і тушкуйте на середньому вогні 5–7 хвилин.
  5. Завершення страви:
    • Додайте тушковані овочі до відварених рубців.
    • Всипте макарони, додайте лавровий лист і варіть разом стільки часу, скільки вказано на упаковці макаронів.
    • Подавайте страву гарячою, за бажанням додайте сметану перед подачею.

Фальшивий заєць

“Фальшивий заєць” отримав свою назву, тому що готують його з будь-якого м’яса, крім зайця. Історія цієї страви залишається загадкою, але вважається, що колись полювання було привілеєм небагатьох, і дичина на столі була рідкістю. Тож люди вигадали спосіб приготувати “зайця” з іншого м’яса. На Західній Україні ця страва досі залишається традиційною на великі свята в деяких родинах.

Цікаво, що “фальшивий заєць” популярний не лише в Україні, а й у Європі та Америці. У Франції та інших європейських країнах аналогічну страву називають террін. Це своєрідний паштет, коли м’ясо, рибу, овочі або печінку подрібнюють і запікають у формі хлібця, а потім нарізають скибочками для подачі. В Америці цей м’ясний хлібець відомий як meatloaf, і його готують з будь-якого м’ясного фаршу.

Рецепт:

  • Свинина: 1 кг;
  • Яловичина: 0,5 кг;
  • Ріпчаста цибуля: 2 шт. (не обовʼязково);
  • Панірувальні сухарі: 100 г;
  • Сіль, перець: до смаку;
  • Духмяні трави: до смаку;
  • Олія: для смаження Кетчуп: для декору

М’ясо подрібнюємо на м’ясорубці. Дрібно нарізану цибулю пасімо в олії до м’якості.

Панірувальні сухарі розводимо молоком або водою – додаємо рідини так, щоб отримати консистенцію каші. Додаємо отриману суміш до фаршу.

Додавайте смажену цибулю, сіль, перець і улюблені духмяні трави. Ретельно перемішайте та викладіть у змащену олією прямокутну форму для кексу. Якщо немає підходящої форми, можна сформувати хлібець руками та розмістити на змащеному олією противні.

Вставте у попередньо розігріту до 200 градусів духовку та запікайте протягом 60 хвилин. У разі, якщо верхня частина підгоріла, накрийте хлібець фольгою. Через годину вийміть хлібець, зверху намажте кетчупом та поверніть у розігріту духовку на 10 хвилин, щоб кетчуп зверху став рум’яною.

Огірочник

Огірочник – це традиційна українська страва, юшка, приготована на основі солоних огірків. Вона вважається однією зі старовинних рідкісних страв України та може бути розглянута як попередниця сучасної солянки. Назва походить від основного інгредієнту – солоних огірків.

Огірочник можна приготувати як на м’ясному бульйоні, так і на воді або овочевому бульйоні, що робить його доступним як для м’ясоїдів, так і для вегетаріанців.

Рецепт:

  • Солоні огірки — 5 шт.;
  • Овочевий або м’ясний бульйон — 3 л;
  • Ріпчаста цибуля — 1 шт.;
  • Картопля — 5 шт. (середні);
  • Олія — для смаження;
  • Сіль, перець — до смаку;
  • Сметана — 5 ст. л.;
  • Свіжий кріп — для подачі.

Щоб приготувати огірочник, спочатку розігрійте бульйон. Поки він нагрівається, наріжте картоплю на кубики та додайте її до киплячого бульйону.

Солоні огірки натремо на дрібну терку і віджмемо сік. Цибулю дрібно наріжемо та обсмажимо на олії до м’якості, а потім додамо натерті огірки і смажимо разом.

Додайте цю суміш до каструлі з бульйоном та додайте огірковий сік, який віджали раніше. Варіть ще 2-3 хвилини.

У чашці змішайте сметану з кількома ложками бульйону та додайте у каструлю, ретельно змішуючи. Після цього приправте за смаком сіллю та перцем.

Подаємо гарячим, прикрашаючи свіжим нарізаним кропом та солоними огірками. Огірочник – чудовий варіант для обіду або вечері, особливо у спекотний день.

Горохляники

Горохляники, фактично, представляють собою прості оладки, зроблені з гороху. Колись ця страва була дуже популярною, оскільки вважалася дешевою і ситною. Для її приготування варили горох до м’якості, розтирали його до стану пюре, додавали борошно, добре змішували і смажили на розігрітій сковорідці зі смальцем або олією. Подаючи горохляники, їх часто приправляли шкварками, товченим часником та сметаною. У період пісту їли з олією та смаженою цибулею.

Горохляники можна готувати як із свіжого чи замороженого молодого горошку, так і із старого сушеного гороху. Тому ця страва чудово підійде для будь-якого сезону.

  • Зелений горошок (свіжий або морожений) — 2 склянки;
  • Яйце — 1 шт.;
  • Борошно або панірувальні сухарі — 2 ст. л.;
  • Листочки м’яти — жменя;
  • Сіль, перець — до смаку;
  • Олія — для смаження;
  • Сметана або йогурт — для подачі.
  1. Горошок відварюємо хвилин п’ять у киплячій підсоленій воді. Коли горошок буде готовий, подрібнюємо його блендером або перекручуємо м’ясорубкою.
  2. Додаємо яйце, дрібно посічену м’яту, борошно або панірувальні сухарі. Солимо, перчимо, добре вимішуємо.
  3. Формуємо невеличкі котлетки та смажимо їх на добре розігрітій і змащеній олією пательні.
  4. Подаємо горохляники зі сметаною або натуральним йогуртом.

Читати далі

Суспільство

Як уникнути електричного перевантаження у квартирі

Опубліковано

Внаслідок ворожих обстрілів енергетична інфраструктура України зазнала значних пошкоджень. Кожен українець може внести свій вклад у подолання цієї кризи та підтримати енергосистему.

Про це повідомляє Мінреінтеграції.

Збільшення споживання електроенергії у вашій оселі може призвести до відключень світла. Щоб уникнути цього, варто економити електрику, особливо вранці та ввечері з 7:00 до 11:00 і з 18:00 до 23:00.

Читати також: В київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток

Корисні поради для економії електроенергії:

  1. Не вмикайте електроприлади одночасно. Наприклад, спочатку розігрійте їжу в мікрохвильовці, а потім скористайтеся праскою.
  2. Переносьте прання на денні або нічні години, коли навантаження на мережу менше.
  3. Уникайте використання кондиціонерів та бойлерів для нагріву в пікові години.

Таким чином, кожен з нас може допомогти зберегти стабільність енергосистеми України.

Нагадаємо, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.

Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.

Фото: з вільних мереж

Читати далі

Суспільство

В київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток

Опубліковано

У Києві стартує дитячий гурток “Юний кінолог”, який функціонуватиме на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції міста Києва. Це унікальна можливість для дітей познайомитися зі світом кінології, навчитись догляду за собаками та здобути навички роботи з чотирилапими помічниками поліції.

Про це повідомили у відділі комунікації столичної поліції.

Про ініціативу

У Києві з 25 травня 2024 року стартує дитячий гурток “Юний кінолог”. Заняття проходитимуть на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції щосуботи з 10:00 до 12:00 за адресою: вул. Вознесенський узвіз, 27.

Читати також: Міноборони анонсували застосунок Резерв+ для військовозабовʼязаних

Поліцейські-кінологи поділяться своїм досвідом, навчать дітей базовим командам для собак і основним правилам поведінки з чотирилапими друзями. Участь у гуртку допоможе дітям здобути цінні знання про виховання домашніх улюбленців та розвинути повагу до тварин.

Заняття у гуртку також сприятимуть засвоєнню знань про виховання домашніх улюбленців та розвитку в дітей почуття поваги до тварин.

Заняття розраховані на дітей віком від 6 років. Участь в програмі безоплатна.

Нагадаємо, що стартує показ художнього серіалу про залізничників під час війни.

Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.

Читати далі